Поезії. — Буенос-Айрес: Перемога, 1955. — 324 с.
Книrою поезій "Виноrрадник" поет доводить, що українська велика Душа не може бути ознакою рабства, як подекуди зустрічаємо такі міркування в неслов'ян. Ні! Українці словом і ділом nроrолошують братерство, лишаючись справжніми людьми, що володіють собою, і ніколи ні в час Розквіту, ані в rодину Розп'яття, не перестають бути людьми, володарями Духа, не дозволяючи панувати над собою речам. Бо хіба може дух раба линути до Боrа і тріпотіти на вершинах rip і кликати людство до сонцебризних світанкових береrів?