ПНУ, Івано-Франківськ, 10 с. Коли ми розглядали оптичну мікроскопію, то нехтували більшістю взаємодій між світлом і зразком. Для нас достатньо було, що світло проходить крізь зразок чи відбивається від нього, і зображення є чітким. Ми припускали, що зразок не змінюється під час його спостереження, і для багатьох зразків таке припущення є обґрунтованим. Однак у випадку електронів...
ПНУ, Івано-Франківськ, 8 с. Усі мікроскопи на просвіт (як оптичні, так і електронні) є схожими в тому, що досліджуваний об’єкт освітлюється джерелом, яке має просторову когерентність. Унаслідок цієї когерентності на об’єкті між окремими пучками, на які можна уявно розділити потік опромінення, виникають певні фазові співвідношення. Ці співвідношення фаз визначені геометрією...
ПНУ, Івано-Франківськ, 13 с. Мікроскоп, у якому тонкі зразки освітлюються пучком високоенергетичних електронів, називають просвічувальним електронним мікроскопом. Він нагадує оптичний мікроскоп на просвіт, однак його будова обернена до будови оптичного: джерело електронів розміщене зверху колони мікроскопа, а система реєстрації – внизу, а в оптичному – навпаки. ПЕМ дає змогу...
ПНУ, Івано-Франківськ, 13 с. Одне з обмежень ПЕМ таке: якщо зразок є недостатньо тонким, то електрони будуть сильно розсіюватися та поглинатися в ньому, а не проходитимуть наскрізь. Тому виникла потреба в електронних мікроскопах, за допомогою яких можна було б досліджувати порівняно товсті (об’ємні) зразки. Тобто потрібен був електронно-променевий прилад, схожий на оптичний...
Комментарии