У статті розглядається останній український переклад трагедії «Гамлет» В. Шекспіра, виконаний поетом, прозаїком, культурологом Юрієм Андруховичем, оригінальну творчість якого дослідники відносять до постмодерністського табору. Цей переклад, надрукований в часописі «Четвер» 2000 року (№ 10), а також поставлений на сцені Київського Молодого театру, став наступною, постмодерністською за духом, українською інтерпретацією найвідомішого Шекспірового твору. Тож небезпідставним буде його комплексний перекладознавчий аналіз крізь призму мовностильових настанов перекладача, з перспективи цілісної перекладацької стратегії якого він ще не вивчався (хоча дослідження окремих аспектів Андруховичевого перекладу вже провадились).