Драматична поема (1984). Були серед українського народу славетні й незабутні герої, яких ми шануємо і пам'ятаємо. Були і відступники. Але ж на яких терезах можна зважити героїзм і зраду, хто має на це право?
Це можуть зробити тільки люди, здатні на самопожертву, - підказує Ліна Костенко. Ті, які не "опускають вчасно очі" і йдуть разом з героями їхнім шляхом до кінця. Їм кажуть:
"Ніхто про тебе й словом не згадає,
ані в піснях про тебе заридає! "
А вони йдуть! Це тло нашого героїзму. Може і українці були б не українцями, якби не такі люди серед них?