Костенко Ліна. Вітрила

Київ: Радянський письменник, 1958. — 96 с.«Вітрила» — друга збірка поезій молодої поетеси Л. Костенко. Книга складається з ліричних віршів, в яких автор правдиво і щиро оспівує красу рідного краю, глибину прекрасного людського почуття — кохання.
Є в книзі поема-казка. Цікава за своїм сюжетом, написана в глибоко народному плані.Були у мене за дитячих літ.
Поштова скринька.
Новобудова.
Обурення.
Пригадаєш забуту казку.
Давно створились ріки.
О, друзі мої.
Заведіть мене, дороги.
Снопи.
Лідія Койдула на чужині.
Перед портретом жінки з дитиною.
У час весняного розливу.
Шпаківня.
В Париж прибуває поїзд.
На все є час.
Виноградарі.
Папороть.
Травнева гілка.
На старовинній ратуші.
Гранітні риби.
Гірська пісня.
Простіше простого.
Не питай, чи люблю.
Ніч повісила жовтий ліхтар.
Хуртовини.
Сірий день.
Відколосилася щедра нива.
Третій зайвий.
Тінь.
Дивлюсь на шпиль мечеті.
Материнські перестороги.
Коли прибуває смуток.
Після дощів руйнуються кряжі.
В диі, прожиті печально і просто.
Степн.
Діти передражнюють зозулю.
Зашарілись ясні озера.
Спинюся я.
Чатує вітер.
Осінь.
Зима прийшла.
Вечір.
Світанок.
Ніч.
Саджанець.
Дума про три камені.
Казка про Мару.
Ліна Костенко (біографічна довідка).