Поезія. — Відень: Друкарня Мегітарисгів, 1921. — 32 с.
Збірка «Минають Дні», яку Василь Вишиваний присвятив українським братам по зброї. Найвідоміший літературний внесок автора. У публіації збережено особливості лексики автора.
Минають дні...
Ніч надходить...
Чорногора.
Досвітня заграва на поляні.
На полонині...
Осінний вітер.
В горах.
Ноктюрн...
Рання хвиля.
Осінь в горах.
Весело, гей!
Надія.
Зима.
Хвилі...
Вірлиний крик.
Ноктюрн над морем...
Роспука.
Любов матери.
Колись.
Незнаним героям.
Заздрість.
Потіха нещасного...
До збруї!