Коцарев Олег. Люди в гніздах

Київ: Комора, 2017. — 232 с. — ISBN 978-617-7286-27-0.У кожній родині є історії, що незмінно переповідаються з покоління в покоління, мов складова таємничого ритуалу. Інші залишаються поза кадром і згодом майже зникають, осідаючи пилом на старих фотокартках або розпадаючись на абсурдні й незбагненні фрагменти. «Люди в гніздах» — це своєрідна суміш перших і других, позначена легким гумором, пародією та деконструкцією. Як, зрештою, деконструйовано ледь не цілу історичну пам’ять (зокрема локальну, родинну) в нашій частині світу. До сюжету цієї книжки потрапили романтичні втечі, стрілянина на фронті та в тилу, неймовірні повороти долі — й самотнє покинуте піаніно, що журиться на вокзалі, в той час як коні з вершниками звично збігають сходами на другий поверх, а привиди давно померлих родичів стиха під’їдають яблучне варення.Пролог. Годинник.
Частина перша, сповнена романтичних втеч. Пањска видумка.
Частина друга, у якій ми опинимося дещо північніше. Коні на сходах.
Частина третя, де хоч переважно в тилу, а пострілюють. Інженерна історія.
Частина четверта, у якій ми опинимося на смішнострашному і страшносмішному фронті. Солдат із таблички.
Частина п'ята, у якій керівні органи не змогли навести лад. Прикаспійський сюрреалізм.
Частина шоста, у якій ви побуваєте на справжнісінькому допиті! Бравий партизан Крамаренко.
Частина сьома, у якій ми повертатимемося і повертатимемося на батьківщину. Семигодинний робочий день.
Частина восьма, в якій здається, що всі загадки розкриваються. Чорне порося.
Епілог. Дивна вечеря.
Подяка.