Нижанківський Богдан. Щедрість. Поезії

Реґенсбурґ: Українське Слово, 1947. — 50 с.Вежа Волоської Церкви.
Вікна виноградом ночі заросли.
Картина.
Буря в місті.
Літо.
Упала тінь над нивами.
Мандруючи.
Розгойдується день.
Достигли клени вже.
Осінь.
Сподівання.
Упав мій давній жаль.
Свист.
Виправдання.
Тут під ногами уже не земля.
Апокаліпса.
Не знайдеш, не стрінеш.
Мандрівник.
Знов день і знов думки.
Праворуч -- тьма і далеч.
Де ж ця просинь.
Дороги.
Здави і роздуши.
У небі голуб голубіє.
Не вагайсь.
О, пропади.
Прірва.