Нью-Йорк: Жіноча Громада, 1943. — 63 с.
Мало не всі поезії, що поміщено в цьому збірничку, писалися так-би мовити «для себе», не для друку. Може саме тому в них найбільше виливались особисті переживання, настрої, думки. На бажання блищих товаришок зважилась я пустити у світ ці мої «закутки таємні». Наколи декому з читачів вони припадуть до вподоби, особливо якщо дехто знайде в них відгомін своїх переживань, більшого я не бажаю. Жіночій Громаді, що взяла на себе видання, Оксані Безручко, що прикрасила цю книжочку ілюстраціями, ї всім, хто щиро відгукнувся на справу цього збірника, сердечна подяка.