Добровольська О.Я. Реконструкція розвитку лексико-семантичної системи середньоанглійської мови (на матеріалі агентивно-професійної лексики XI-XV століть)

Автореферат дисертацiï на здобуття наукового ступеня доктора фiлологiчних наук: 10.02.04 – Германські мови. – Київський національний лінгвістичний університет. – Київ, 2018. – [2], 40 с.
Науковий консультант: доктор філологічних наук, професор Гамзюк М.В.Актуальним завданням сучасного мовознавства та одним із ключових завдань сучасної теорії англійської мови є вирішення різноманітних проблем теорії запозичення – одного із способів збагачення словникового складу мови й особливого чинника мовного розвитку; дискусійними є проблеми встановлення етимологічного складу середньоанглійської мови (унікального об’єкта впливу суспільно-історичних факторів, які окреслили мовну ситуацію), а також питання визначення сфер іншомовного впливу, хронології та асиміляції запозичень, оскільки досі не вирішено проблему "переродження" англійської мови внаслідок нормандського впливу: трактуванню запозичень як основного шляху розвитку словникового складу англійської мови прихильниками її "змішаного характеру" протистоять погляди про збагачення її словника за рахунок словотворення, тобто власними ресурсами.
У ракурсі чинників мовної еволюції цінним об’єктом для лінгвістичного аналізу є лексико-семантична група агентивно-професійних назв, які становлять широко представлену і постійно доповнювану систему, є різноманітними за структурою, семантичними особливостям, мають тривалу історію. У германському мовознавстві здійснено низку досліджень етимології, структурно-семантичних і ономасіологічних особливостей nomina-agentis (І.Г. Дегтярь, Т.В. Караічева, К.В. Мельник, О.М. Позднякова, С.Р. Прохорова, Г.В. Чекунаєва, М.О. Черкас, Н.М. Шевцова), зокрема в середньоанглійській мові (Л.Б. Кузнєцова, Л.А. Никитина). Назвам осіб за професією надано структурно-семантичну характеристику, досліджено їх функціонування з ономасіологічної та лінгвокогнітивної позицій на матеріалі сучасних мов, зокрема англійської (Ю.Ф. Бернацька, Т.С. Давидова, М. Халилова), німецької (А.А. Бекбалаєв, Н.В. Кожанова, О.Ю. Новикова, М.Г. Федотова), французької (І.І. Звонарьова); здійснено їх дослідження у лінгвокогнітивному аспекті та в ракурсі чинників мовної еволюції (Е.М. Ляпкова), зіставні дослідження в семантичному, структурному і стилістичному аспектах (Л.І. Васильєва, А.В. Душкин, О.В. Кашпур, Т.Х. Мухиддинова); вивчено відображення когнітивного ускладнення професійної діяльності в динаміці словотворчих моделей, надано аналіз їх ономасіологічної структури в термінах рольової граматики (Н.В. Шилова); в ономасіологічному ракурсі досліджено давньо- та середньоанглійські назви осіб за професією, установлено способи номінації й ознаки, закладені в їх основу (Т.Ф. Солонович); численні лінгвістичні праці слугують лексикографічними джерелами англійської історичної лексикології (E. Ekwall, G. Fransson, A.D. Mills, B. Thuresson). Актуальним є дослідити агентивно-професійну лексику середньоанглійської мови в системно-функційному та історико-етимологічному ракурсах, в аспекті мовних змін і детермінантного аналізу.
Актуальність розробки теми дисертації визначено низкою причин: по-перше, необхідністю створення на загальнометодологічних засадах системології й сучасної системної лінгвістики специфічного методологічного підґрунтя для системно-функційної історичної лексикології, розробки теоретико-методологічної й методико-емпіричної процедури системно-функційної реконструкції розвитку лексико-семантичної системи в аспекті детермінантного аналізу, застосуванні її на матеріалі середньоанглійської мови, зокрема лексико-семантичної групи агентивно-професійних назв XI-XV ст.; по-друге, потребою у комплексному розкритті проблем теорії мовної еволюції, теорії мовних змін, теорії сучасної системної лінгвістики, теорії мовної інтерференції й сучасної теорії англійської мови в параметрах складної динамічної адаптивної системи на базі великого емпіричного матеріалу упродовж тривалого хронологічного зрізу, зокрема цілісної лексико-семантичної групи в кількох різновидах функціонування упродовж середньоанглійського періоду; по-третє, вимогою поглибленого і всебічного дослідження теоретико-прикладних проблем систематизації лексичного складу середньоанглійської мови, деривації, варіювання, асиміляції запозичень, узусу й динаміки мовних процесів; по-четверте, нагальністю створення теоретико-прикладної бази для вдосконалення методики викладання іноземних мов у вузах шляхом розробки багатоаспектних програм курсів лекцій та практичних занять з історичної лексикології, діалектології, дериватології, фонетики, лексикографії, графіки й орфографії англійської мови; по-п’яте, потребами англійської історичної лексикографії (укладання діахронічного тезаурусу, зіставного компендіуму різних зрізів розвитку мови, історико-етимологічного словника синонімів середньоанглійської мови, словника динаміки запозичень).
Мета дослідження ─ реконструювати розвиток лексико-семантичної групи агентивно-професійних назв XI-XV ст. на засадах методології системно-функційної історичної лексикології та методичного алгоритму реконструкції розвитку лексико-семантичної системи середньоанглійської мови.
Предмет дослідження ─ теоретико-методологічна й методико-емпірична процедура системно-функційної реконструкції розвитку лексико-семантичної системи.
Об’єкт дослідження ─ лексико-семантична система середньоанглійської мови, зокрема її апелятивна і пропріальна агентивно-професійна лексика.
Фактичний матеріал дисертації становить лексико-семантична група середньоанглійських апелятивних та пропріальних агентивно-професійних назв – 2417 семем, у т. ч. 2015 антропонімних основ 7429 фонографічних варіантів назв прізвищевого типу, зафіксованих у 10204 слововживаннях (розрізнення номінативних одиниць на загальні / власні назви здійснено за їх класифікаційною та ідентифікаційною функціями у вузькому та широкому контекстах середньо англійської писемності).
Джерельною базою фактичного матеріалу дисертації є історико-етимологічні лексикографічні праці: 1) історико-етимологічний словник The Oxford English Dictionary. 2nd ed. / edited by John Simpson and Edmund Weiner. In 20 Vol. Oxford, 1989; 2) історико-етимологічний словник середньоанглійської мови Middle English Compendium. University of Michigan Digital Library Production Service, 2001‒2013. 15000 р.; 3) історико-етимологічний ономастичний словник Reaney P.H. A Dictionary of British surnames. London, 1966. 366 p., з яких здійснено суцільну вибірку апелятивів та відапелятивних назв прізвищевого типу періоду активного формування прізвищевої системи англійської мови, вжитих у вузькому (антропонімна формула) і широкому (антропонімна формула у складі речення) контекстах.
У дисертації використано поняттєвий апарат історичної й сучасної системної лінгвістики і напрацьовано термінологічний апарат системно-функційної історичної лексикології уведенням нових термінів: коефіцієнт фонографічної варіантності антропоніма у складі антропонімних формул, коефіцієнт частотності слововжитку антропоніма у складі антропонімної формули, середній коефіцієнт фонографічної варіантності антропонімів у складі антропонімних формул, середній коефіцієнт частотності слововжитку антропонімів у складі антропонімних формул, системно-функційна реконструкція розвитку лексико-семантичної системи, ступінь функційної асиміляції запозиченої лексики, функційна асиміляція запозичення, функційний різновид лексики, функційний різновид узусу.
Наукова новизна отриманих результатів.
– У руслі загальної системологічної методології наукових досліджень, а також на базі основних комплементарних принципів теорії сучасної системної лінгвістики і дослідження мови як динамічного об’єкта дійсності розроблено новий системно-функційний підхід до вивчення лексико-семантичної системи в історико-етимологічному ракурсі та сформовано новий напрямок лінгвістичного пошуку – системно-функційну історичну лексикологію, побудовану на інтерпарадигмальних принципах історизму й системності, інтегрованих до визначення підпорядкування розвитку окремої лексико-семантичної групи (далі – ЛСГ) її детермінанті та дії законів діалектики в руслі закономірностей мовної еволюції і впливів різнорівневих чинників.
– На загальнометодологічних засадах системології, специфіковано принципи сучасної системної лінгвістики та розроблено принципи системно-функційної історичної лексикології, зокрема принципи матеріальності об’єктів (мовного субстрату і мовленнєвого потоку), їх просторової й часової мірності, тріадичності як умови системності розгляду лінгвістичних категорій і процесу еволюції та підгрунтя принципів функційної узгодженості узусу й норми, внутрішньомовного і зовнішньомовного, реалізованих і нереалізованих потенцій мовної системи, системних і несистемних мовних фактів, синтагматики й парадигматики, синхронії та діахронії, які розглянуто у тріадах, ієрархічно підпорядкованих як частина – ціле у складі тріади мова – мовлення – функція.
– На теоретико-методологічній базі системно-функційної історичної лексикології вперше специфіковано методи і гносеологічні прийоми сучасної
системної лінгвістики для формування нового методичного алгоритму системно-функційної реконструкції розвитку лексико-семантичної системи –теоретико-методологічної й методико-емпіричної процедури, що полягає в об’єднанні результатів детермінантного аналізу її підсистем (лексико-семантичних груп у їх сукупності) та охоплює інтегроване до вивчення загальних законів, закономірностей і тенденцій розвитку окремої лексико-семантичної групи в ракурсі дії чинників мовного еволюції багатовекторне дослідження взаємної узгодженості й підпорядкування онтологічних та функційних властивостей лексико-семантичної групи певного періоду мовного розвитку її детермінанті.
Теоретична значущість результатів дисертації полягає в теоретичному узагальненні і новому вирішенні наукової проблеми мовної еволюції в лексико-семантичній системі середньоанглійської мови: 1) створення на загальнометодологічних засадах системології та принципах сучасної системної лінгвістики методології системно-функційної історичної лексикології та розробці принципів системно-функційної історичної лексикології як теоретико-методологічного підґрунтя нового підходу до історико-етимологічного дослідження лексико-семантичної системи середньоанглійської мови та нового напрямку лінгвістичного пошуку; 2) розширення аналітичного та методичного апарату сучасної системної лінгвістики розробкою методичного алгоритму системно-функційної реконструкції розвитку лексико-семантичної системи, що полягає в об’єднанні результатів детермінантного аналізу її підсистем (окремих лексико-семантичних груп у їх сукупності) у руслі загальної системологічної методології лінгвістичних досліджень і охоплює інтегроване до вивчення загальних законів, закономірностей і тенденцій розвитку окремої лексико-семантичної групи в ракурсі дії системно-мовних та позамовних чинників багатовекторне дослідження взаємної узгодженості і підпорядкування мовній
детермінанті її онтологічних та функційних властивостей; 3) застосування нового дослідницького алгоритму на матеріалі лексико-семантичної групи агентивно-професійних назв XI-XV ст. із отриманням нових і значущих результатів для теорії мовної еволюції, теорії мовних змін, теорії сучасної системної лінгвістики, теорії мовної інтерференції, сучасної теорії англійської мови, зокрема для розв’язання проблем систематизації лексичного складу, його функційної диференціації, узусу, деривації, варіювання, функційної асиміляції лексичних запозичень, та 4) окреслення концептуальних перспектив використання на новому матеріалі в їх спрямуванні на виявлення закономірних зв’язків між мовними характеристиками на всіх рівнях еволюції.
Практичне значення отриманих результатів: 1) у теоретико-прикладних лінгвістичних сферах, зокрема в історичній лексикології, ономастиці, діалектології, дериватології, фонетиці й орфографії, у практиці лексикографії з укладання історичних словників апелятивної / пропріальної лексики (діахронічного тезаурусу, зіставного компендіуму різних зрізів розвитку мови, словника динаміки запозичень, історико-етимологічного словника синонімів середньоанглійської мови); 2) у розробці багатоаспектних програм вузівських курсів лекцій і практичних занять з історії й лексикології англійської мови та загального мовознавства; 3) у науково-дослідницькій роботі студентів, магістрів та здобувачів наукових ступенів.
Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається з таких структурних елементів: реферату, анотацій, змісту, переліку скорочень та умовних познак, основної частини (вступу, п’яти розділів, висновків, рекомендаціїй), переліку джерел посилання (460 позицій), переліку довідкових та лексикографічних джерел (23 позиції), 14 додатків. Дисертацію ілюструють 96 таблиць. Обсяг основного тексту дисертації – 398 сторінок, загальний обсяг – 770 сторінок.Файл має текстовий шар.Дисертацiя див. /file/2787231/